Перспективні політичні проєкти:

Феномен «партійних телеканалів». Вплив різних ЗМІ на ефективність нових партійних проєктів.

Політична практика останніх років показала великий вплив інформаційних, суспільно-політичних телеканалів на політичний процес і на рейтинги окремих партій і лідерів.

Після приголомшуючого успіху Володимира Зеленського на президентських виборах 2019 р. багато стали говорити про визначальний вплив на результати цих виборів телеканалу «1+1». Здається, що це явне перебільшення. Телеканал «1+1» не володіє монопольним впливом на українську телеаудиторію. Є й інші популярні телеканали з масовою телеаудиторією – «Україна», «Інтер», ICTV, «Новий», «СТБ». Але важливо враховувати саме інформаційно-політичний вплив окремих телеканалів. Соціологи «Active Group» в рамках консорціуму «Тристороння дослідницька група» заміряли інформаційно-політичну аудиторію окремих телеканалів України (див. Табл. «Рейтинг телеканалів») після закриття медведчуківських телеканалів.

Очевидне домінування в інформаційно-політичному сегменті «великих» телеканалів, в першу чергу «1+1» і ICTV. Але їхня аудиторія різноманітна, включає прихильників різних політичних сил. У 2019 р. на користь В.Зеленського зіграв той факт, що він був присутній і в суспільно-політичному сегменті, і в розважальному. Величезну і «вірусну» роль зіграв його серіал «Слуга народу», який сформулював саму модель приходу до влади «простої людини не з політики». Але вирішальне значення, як уже зазначалося, мала та обставина, що Володимир Зеленський ідеально вписався в переважаючі на той момент політичні настрої. І повторити феномен В.Зеленського (і в політичному і в інформаційному сенсі) в найближчому майбутньому навряд чи вдасться. Це особлива ситуація, з унікальним збігом об’єктивних і суб’єктивних факторів. І копіювати її, тим більше тиражувати, практично неможливо.

Вже після президентських виборів ста проявлятися сильний вплив на політичний процес окремих інформаційних телеканалів. Здавалося б, це нішеві телеканали з обмеженою телеаудиторією (всього в кілька відсотків). Але вони працюють з самою політизованою аудиторією. І на відміну від «великих» телеканалів, які працюють з масовою і політично різноманітною аудиторією, деякі інформаційні телеканали стали концентрувати навколо себе глядачів з яскраво вираженими і схожими політичними поглядами. Спочатку такий ефект показали медведчуківські телеканали («112», «NewsOne», «ZIK»), потім телеканал «Прямий», який обслуговує свого власника – Петра Порошенка, а також телеканал «Наш». Фактично, це партійні та пропагандистські телеканали, які інформаційно обслуговують своїх власників і їх партії. Вони працюють з електоральним ядром своїх політичних сил, виступають в ролі пропагандистів і організаторів, консолідаторів телеаудиторії з певними політико-ідеологічними поглядами. І цю свою функцію вони виконують досить ефективно. Тому у різних політичних сил може виникнути запит на формування (чи придбання) свого партійного телеканалу.

Звичайно ж, не всі інформаційно-політичні телеканали є партійно-пропагандистськими. Деякі з них, як наприклад «Україна-24», займають політично-нейтральну позицію, хоча і з дуже помітним урахуванням інтересів свого власника.

На все ще читаючу аудиторію можна впливати за допомогою друкованих ЗМІ та інтернет-видань. У зв’язку з цим звертає на себе увагу придбання Томашем Фіалою популярного інтернет-видання «Українська правда». З урахуванням видання та радіо «НВ», тепер у Т.Фіали невеликий інформаційний холдинг. Він явно орієнтований на ліберально-демократичну електоральну нішу нового середнього класу. Однак питання в тому, наскільки ефективно він буде використаний саме в політичних цілях.Поки в Україні саме телеканали мають вирішальний вплив на політичні настрої пересічних громадян. Однак стрімко зростає аудиторія Інтернету і соціальних мереж. Ця аудиторія дуже сегментована, але і в ній вже сформовані свої політико-ідеологічні кластери. Феномен блогера-пропагандиста Анатолія Шарія показав, що персональну аудиторію популярного блогера можна трансформувати і в табір політичних прихильників конкретної партії. І в майбутньому цей напрямок може стати політично перспективним.